вторник, 24 марта 2020 г.

Основи макіяжу. Група №30. Урок №2.


Тема: Історія розвитку косметики, її значення у житті людини в доісторичні часи та у сучасному житті.

Пригадай, що тобі вже відомо про:
·         особливості догляду за обличчям і тілом;
·         правила гігієни;
·         поняття краси та привабливості;
·         теорію кольоротипів.

Пропоную простежити на відео  зміну ідеалу краси в різних епохах.


А чи знаєш ти:
·         Як і коли з’явилися макіяж і косметика в історії людства?
·         Які основні функції та завдання макіяжу?
·         Що означає «грамотний макіяж»?
Як можна скоригувати форму та риси обличчя за допомогою макіяжу?
Історія макіяжу. Прагнення людини прикрашати себе з’явилося, мабуть, раніше за прагнення одягатися. Стародавні племена сприймали малюнки на обличчі як природну необхідність. За допомогою цих знаків вони висловлювали гнів, радість, горе, навіть своє суспільне становище.
Макіяж — це нанесення на шкірні покриви обличчя декоративних косметичних засобів для створення певного образу або маскування вад.
Косметика (від грецького kosmetike — мистецтво прикрашати).
Історія макіяжу і гриму пов’язана з ритуальними і військовими обрядами, розвитком театрального мистецтва. У різні історичні періоди грим набирав то вигляду декоративної косметики, то форми масок.
У печерах Льодовикового періоду археологи знайшли палички для фарбування очей і брів, стержні для татуювання. Під час святкувань, релігійних ритуальних церемоній і обрядів, військових походів первісні люди фарбували тіло й обличчя примітивними барвниками: кольоровою глиною та крейдою, деревним вугіллям, соком трав і листя. Розмальовування (татуювання) обличчя і сьогодні застосовують в окремих племенах Африки й Америки.
Однак колискою косметики прийнято вважати Стародавній Єгипет. Саме там уже 4 тисячі років тому було винайдено все, що і до сьогодні потрібне для підтримання краси обличчя та тіла і для виготовлення різних косметичних засобів. Під час розкопок храму давньоєгипетської цариці Хат-шепсут (XVI ст. до н. е.) був виявлений цілий «косметичний кабінет». Знайдений у гробниці бюст цариці Нефертіті, виготовлений понад 3500 років тому, доніс до нас уявлення про тогочасний макіяж: обличчя ретельно загримоване, брови скориговані й подовжені, губи підкреслені. Мистецтво косметології єгиптяни довели до досконалості. Учені відновили близько 200 стародавніх рецептів на основі залишків з розкопок «фабрики» косметичних засобів єгипетської цариці Клеопатри, яка, до речі, навіть написала книгу з косметики — «Про ліки для обличчя».
Високого рівня косметика досягла й у народів Близького, Середнього й Далекого Сходу. Відтінки шкіри облич східних жінок були м’якими, макіяж — вишуканим. Відчувався високий смак і повна гармонія із зачіскою, прикрасами, вбранням.
У Римській імперії широко використовували бальзам, грим, пудру, пахощі. Косметичні засоби в Італії виготовляли вже в I—IX ст., а також ввозили з усіх кінців світу.
У Давній Україні-Русі користувалися фарбами «з городу»: для рум’ян брали скибочку буряка, для губ — плоди малини або вишні, для брів і очей — шматочок вуглинки і наліт сажі. У користуванні цими простими засобами наші модниці досягали неабиякої майстерності.
В епоху Середньовіччя для декоративної косметики настали важкі часи. Нафарбовані губи і підведені очі інквізиція прирівнювала до проявів чаклунства. Але вже в період пізнього Середньовіччя (XIV ст.) торговельні зв’язки зі Сходом сприяли поширенню косметичних олій, есенцій та інших косметичних засобів. У королівських палацах Європи вважали непристойним, якщо дама з’являлася без гриму.
У період Ренесансу ідеал красуні передбачав біле обличчя, тиціанів-ське (золотисто-каштанове) волосся, високий відкритий лоб, сині або карі очі, густі темні брови.
У XVII ст. в Європі до модних косметичних засобів додалася рисова пудра і так звані мушки: маленькі круглі шматочки з тканини — тафти або оксамиту — чорного кольору. В епоху рококо усі представники «вищого світу» — від дітей до людей похилого віку — пудрили перуки, наносили багато рум’ян і застосовували губну помаду. У період ампіру обличчя і волосся відновили свої природні кольори. Мода романтизму знову диктувала блідий, майже синьо-зелений колір обличчя.
Маякіяж європейських модниць XVI-XVIII ст.
У давні часи для гримування обличчя користувалися випадковими барвниками (які іноді містили шкідливі речовини), соками трав і рослин. З розвитком театрального мистецтва з’явився професійний грим. На початку XVIII ст. для цього почали застосовувати спеціальні фарби.
У XIX і XX ст. з розвитком легкої промисловості, відкриттями в галузі хімії, медицини, біології з’явилися нові та якісні косметичні засоби, виготовлені на професійному рівні. Лише в ХХ ст. з моди вийшов кричущий і неприродний макіяж.
З появою кінематографа виникли перші гримери. Саме вони згодом перекваліфікувалися на візажистів (ця професія зовсім нещодавно відокремилася від індустрії кіно і стала доступною пересічним людям).
Протягом часу на розвиток косметичного мистецтва впливали клімат, традиції, соціальне становище, індивідуальні особливості, мода, релігія. Воно змінювало свої форми, пристосовувалося до суспільства, але ніколи не припиняло розвиватися й удосконалюватися.
У сьогоденні косметологія як наука про косметичні методи і засоби займається розробкою гігієнічних заходів, спрямованих на збереження шкіри, волосся і тіла. Вона вивчає і розробляє способи усунення недоліків шкіри, широко використовуючи досягнення фізіології, гігієни, біохімії, фармакології, хірургії та фізіотерапії.
Косметика (косметологія) поділяється на дві групи: 1) лікарська: гігієнічна (профілактична), лікувальна, хірургічна; 2) декоративна.
Гігієнічна косметика бореться з початковими стадіями старіння, а також здійснює догляд за станом шкіри. Лікувальна — охоплює різні способи покращення зовнішності, які проводять у косметичних салонах, а також у медичних центрах лікарі-дерматологи. Хірургічна — здійснює радикальне усунення недоліків зовнішності. А головна мета декоративної косметики полягає в тому, щоб зробити людину привабливою.

Умови грамотного макіяжу. Обличчя — це візитна картка людини. Насиченість кольору залежить від функції макіяжу. Наприклад, у разі природного макіяжу косметика має бути спокійних тонів і майже непомітною для очей. За класичними канонами, грамотний макіяж — з акцентом на одну деталь обличчя (як правило, виділяють або очі, або губи).

Домашнє завдання:
Дати розгорнуту відповідь на запитання:
1. Під впливом яких факторів змінювались ідеали краси?
2. Чи має значення індустріальний розвиток для косметології?

Завдання надіслати на поштову скриньку vilitinka@gmail.com

Комментариев нет:

Отправить комментарий